Цифри

я витираю
телефонні номери..
Андрії юлі юри...
люди,
хто ви?
не пам’ятаю
ваших
очей,
вуст.
одинадцять цифр,
абонент djuice..
ми всі
стали цифрами,
номерами
рахунків,
карток,
телефонів,
абстрактним числом.
скільки нині людей
натискало ок,
видаляло
з життя
моє я?
ох, дозвольте
представитись всім,
Я —
вісім нуль
девять сім
девять шість
один
сім чотири
один
п’ять…

11 коментарів

Юлия Григорьева
Пані Ірино, Ваш вірш є емоційно дуже потужним і справив на мене дуже сильне враження! Дякую Вам за глибину!
Надія Григоренко
Вірш класний!
А то реальний номер? =)
Ірина Тригуб
можете зазвонити)
Віталій Шарлай
Вірш дійсно дуже цікавий. Заставляє задуматись над реальністю існування… Напевно, ми таки «скручуємось» в Матрицю чи у велику симуляцію…
Ірина Тригуб
скрутилися.думаю, вже скрутилися…
Дмитро Білько
Б.Г.:«три двенадцать восемьдесят пять ноль шесть — это твой номер, номер, номер...»
Лариса Репка
так, цікавий вірш) можна тему провжити, от, наприклад, кажуть, що тепер люди при знайомтсві не питаються НОМЕРІВ телефону, а питають «Чи є ти в контакті?»))
Лариса Репка
а скоро напевне, ще й питатимуть — а вкурсі?)))
Ірина Тригуб
о так)і дуже дивуться, коли я кажу, що нема)
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте