Моє місто

Блоґ: Ірина Тригуб

Я сиджу.
Моє місто —
Тюрма.
Вона —
Холодна
Й сира,
Сіра
Бруківка,
Купа сміття.
На центральній
Вулиці, здається,
Війна.
Я шукаю
Шапку
Пілота
І серед цього
Болота
Воюю
З комунальними
Службами,
Міжнародними
Дружбами,
І лягаючи спати,
Пошепки
Кричу
Покидьки
Я так вас
Люблю!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Написано було про Чернівці. Якраз в той час, коли ніяк не могли зремонтувати вул. Кобилянської)

11 коментарів

мої оплески!!! дуже сподобалось!!!

спасибі)

Ірина, в тебе тільки негатив, і не тільки в цьому вірші. Просто жах бере… Може, не варто передавати увесь цей «мінус іншим»? Така енергетика потім створює конфліктні ситуації в будь-якій сфері життя… Якщо в тебе якісь негаразди в особистому житті, може, варто звернутися до психолога?

ну я і сама психолог)
і негараздів в особистому житті в мене нема.
і особа я зовсім не конфліктна.
і я би не сказала, що це негатив.це спонукання.якщо писати, яке все чудове і закривати очі на якісь проблеми, вони не зникнуть.
якщо ж моя творчість викликає у когось негативні почуття, то раджу її просто не читати.

Ірино, вибач, будь ласка! Я ні в якому разі не хотів тебе скривдити чи щось таке! Ритміка твоїх віршів мені подобається, тому й читаю. Просто так втомився від усього того негативу, який нас оточує, що просто не можу сприйняти його ще у поезії…

як образу я це не сприйняла)

А обов'язково у рядочку має бути тільки по одному слові? При іншому розміщенні можна було б скоротити до 3 строф. Що, на мою думку, сприяло б кращому читанню

так.обов'язково.
це така концептуальна задумка автора.

На мій погляд — при іншому розміщенні, не було б того ритму. Як бачите, кожному своє, особисто мені — дуже сподобалось і рівень негативу по моїм, особистим міркам наднизький :)

звичайно, поезія — це дуже індивідуальна річ. і в кожного автора є свій читач=)

Чудово! Хоч і негати…

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте