Я і ти

і знову я і ти.
і ті могильнії стовпи,
що ні на крок не відступали,
усе життя почварами товклися за спиною
(смерті недоношенії діти),
вони і налякати до пуття не вміють,
а ми з тобою — боягузи,
ми в очі один одному заглянути не смієм,
не те що цим примарам плюнути вздогін..
і знову я і ти.
та вже по різні боки барикади.
війна лиш на словах холодна.
щодня в уяві твоїй я згораю
і попіл власноруч ти розвіваєш
над тихим океаном,
щоночі ти у снах моїх
без прощення стікаєш кров’ю
і потрапляєш в рай для псів