Доля

я свою
долю
читаю
по чорних
ієрогліфах
воронів
в небі
які щосекунди
міняють візерунок
рубають
лінії
будують
нові може
по мертвому снігу
змарнованих
днів
по горах солі
на ранах
замки
сповзають
в дитячі бабки
яка там доля..
суцільні
сипучі
піски..