День № ще один

дерева
хрестами
постали
електролінії
колючим дротом
по очах
я бовтаюсь
в обривках днів
що снігом
по коліна
і зледеніла кров
рубінами
рубінами
до серця
назад
вже певно
не вернеться
повітря
вдих
і повні груди
цвяхів
а навіть не болить
лиш тихий
дзвін