Не-зустріч

присутність твоєї вітсутності все трохи ускладнила. я знову прийшла, щоб роздивлятися своє відображення в замерзлій бруківці. я навіть не хочу плакати. напевно, це звичка така — приходити на зустрічі з самою собою. ура. я стоятиму під балконом доки зледенілі сльози зими не поцілують мене в тім'я і не розбавлять злість в крові.