зміни завжди болісні.
зміни завжди ставлять перед вибором.
вибір будь якого варіанту правильний,
бо вже визначений наперед.
здавалося б,
просто тицьнути пальцем.
а чого ж стан такий
що легше всі пальці собі переламати
ніж зробити вибір?
зміни завжди вири...
Читати далі →

присутність твоєї вітсутності все трохи ускладнила. я знову прийшла, щоб роздивлятися своє відображення в замерзлій бруківці. я навіть не хочу плакати. напевно, це звичка така - приходити на зустрічі з самою собою. ура. я стоятиму під балконом доки зледенілі сльози зими не поцілують мене в тім'я і н...
Читати далі →

Знаєте, мені деколи соромно стає, що я українка. Думаю, усі десь та й чули про такий жіночий рух як "Фемен". Киянки відомі своїми скандальними акціями. Ніхто не памятає, проти чого був протест, але всі памятають оголені принади активісток руху.

 Хтось запитає, до чого тут фемінізм? О...
Читати далі →

«Істина». 1903.
Фердинанд Ходлер (1853–1918)


що істина?
чи варті пошуки..
(чи можна взагалі
про вартість говорити
якщо метою
істина постала?)
це дар?
чи це дорога
в пастку?
свобода?
від чого?
чи ...
Читати далі →

по місту
трамваї
пливуть
ковтають
туман і людей
безшумно
як риби
лиш кліпають
часто
через раз
однооко
і ти
маєш шанс 
стати пророком
Читати далі →

як аліса
в нору
провалююсь
з реальності
у пустоту
у порожнечу
в новий всесвіт
не існувати
декілька секунд
без ототожнень
пристрастей
бажань
слова
як акварель
на мокрому папері
чіткі і зрозумілі
враз розпливаються
...
Читати далі →

хронологія днів
втрачена
назавжди
в одному з них
зник час
і я б так зникла
не вникаючи
в обман
в іллюзію
у те
що бачу
чого вартує щастя
якщо воно
примарне?

Читати далі →

две строчки
три ступеньки
и я нечет
и ты нечет
а жаль не половинки..
Читати далі →

ранок дзвінкий
уже не медовий
кришталевий
й крихкий
в осінньому
листі
росою
випадає
на вікнах
слізьми..
Читати далі →

і тіло
бастилія
хто тоді я?
істина
в краплі дощу
на секунду
повисла
і розбилась
об бетонну
звичну реальність...
Читати далі →