Між днів

сни
затягнулись
сотнями маршрутів
по колу
коліями
холодним потом
вмилися
зловили
руку мою
за мить до вмикача
і затягнули тужно
колискову
не встанеш
милая
ти на світанку
змарнієш з нами
сходиш ноги
стечеш сльозами
станеш
мертвим морем...
я не перечу