За що я його люблю?!
люблю Львів за те, що він затишний. не має значення, де я — почуваюся як вдома, на кухні, в тапочках і з чашкою чаю..
люблю за те, що продавчині в магазинах називають лялею і цікавляться (але по-доброму), як мені вдалося досягнути такого насиченого синього кольору волосся..
за туман, який холодними вечорами народжується у парку Франка і розповзається по місту..
люблю за високі стелі в будинках. і навіть за радянський конструктивізм (там квартири нагадують космічні кораблі, бо в кожних дверях є кругле віконце-люк)..
і за психоделічні кав'ярні. не ті, що в центрі, звісно, а такі собі невідомі туристам, де грає французька музика і фіранки кольору крем-брюле..
люблю за те, що в кожномі дворі — королівство. мости між балконами. таємні переходи. блукаю там щовечора, а назавтра знаходжу нові..
за трамваї, звісно. особливо № 3..
люблю за свято Пампуха і Флюгери Львова. за вічну фієсту..
за книгарні. і ту бабусю, яка продає старі книги у магазині «Ковбаси»..
люблю за легенди і чорні кам'яниці-замки..
за стареньких закоханих, які гуляють, тримаючись за руки..
за те, що тут є Сістер. і Фінгер. і Юкі..
люблю за Кайзервальд, де можна блукати цілий день, а восени рвати яблука і сливи..
за страйки студентів..
люблю за вулицю Сніжну. і Лісну. і Літню, яка не має ні початку, ні кінця..
за кафе-кондитерську, в якій найсмачніший пражзький торт..
люблю за… за просто так…
люблю за те, що продавчині в магазинах називають лялею і цікавляться (але по-доброму), як мені вдалося досягнути такого насиченого синього кольору волосся..
за туман, який холодними вечорами народжується у парку Франка і розповзається по місту..
люблю за високі стелі в будинках. і навіть за радянський конструктивізм (там квартири нагадують космічні кораблі, бо в кожних дверях є кругле віконце-люк)..
і за психоделічні кав'ярні. не ті, що в центрі, звісно, а такі собі невідомі туристам, де грає французька музика і фіранки кольору крем-брюле..
люблю за те, що в кожномі дворі — королівство. мости між балконами. таємні переходи. блукаю там щовечора, а назавтра знаходжу нові..
за трамваї, звісно. особливо № 3..
люблю за свято Пампуха і Флюгери Львова. за вічну фієсту..
за книгарні. і ту бабусю, яка продає старі книги у магазині «Ковбаси»..
люблю за легенди і чорні кам'яниці-замки..
за стареньких закоханих, які гуляють, тримаючись за руки..
за те, що тут є Сістер. і Фінгер. і Юкі..
люблю за Кайзервальд, де можна блукати цілий день, а восени рвати яблука і сливи..
за страйки студентів..
люблю за вулицю Сніжну. і Лісну. і Літню, яка не має ні початку, ні кінця..
за кафе-кондитерську, в якій найсмачніший пражзький торт..
люблю за… за просто так…
9 коментарів
Відразу захотілося поїхати в це місто)…
Де можна приховати свої серця))
Чернівці також чарівне місто! Дуже!!!
Кожен має свою особливу красу
А про менших і більших братів я взагалі не люблю говорити.
по-перше, сам малого росту))
А по-друге, іноді менше краще великого!
І на що порівнювати, якщо обидва красиві))) Дуже!
ти в Чернівцях) й Львів близько)
й тепло))))
Буе дуже тепло!!!
Від Чернівців до Львову якись 6 годин їхати, якщо загальним вагоном майже безкоштовно)))
Дні свят — всі твої)))
1 день в Львові
1 — в Чернівцях))
це ж файно!
Все залежить від тебе)