Дощить

дощить
вмиває
небо
дні
на вікнах
сірі фільтри
і мрії
як зазвичай
в'януть
на світанку
одвічна
втома
мотузкою
на горло
за спину
руки
на кріслі
як на сцені
стояти струнко
і щиро вірити
в насущу
фальш
дощить
вмиває
небо
дні
а нас
відмити
не під силу
усім дощам
існуючих
небес