Кімнати

по кімнатах
твоїх
блукають
вітер з дощем
розкидають
манекени
завмерлих
спогадів і мрій
у кімнатах
твоїх
плачуть вікна
по втрачених
днях
безтурботних
й щасливих
кімнати
твої
присипляють
бажання змін
затягують
у вир
непевних
сновидінь
у кімнатах
твоїх
я безпорадна
дитина
в руках
із картою скарбів
та пошуки
марні
у кімнатах
твоїх
лиш привиди
тебе
нема
давно
й ніколи